Вирізки з блогів і не тільки

Як це було, або фестиваль "Підкамінь"
Автор: Raag

Ну от, приїхала я, тепер ділюсь враженнями)

Ми виїхали на нього в сьомій годині вечора, в п'ятницю. Відповідно приїхали вже коли стемніло і намети ставили в темряві. Люди, ніколи не ставте намети в темряві - це складно! Уявіть собі - один хлопчина - такий собі Іван, світить мені і моїй сестрі, при чому він один, а нас двоє, отже хтось з нас залишається без світла, а ми на карачках, бо навіть з тим нещасним ліхтариком ніфіга не видно, повзаємо по вологій землі і запихаємо кілочки. А якщо ще врахувати що ту палатку ми ставили вперше, то мушу вам сказати що це капець) Ну але то нічого, ми її таки поставили і навіть досить успішно. Звичайно за ставленням намету ми пропустили концерт і прийшли уже в самому кінці, тому повернулись у табір і біля вогню випили вина за моє здоров'ячко(все-таки іменинниця)

На другий день майже весь день маялись фігньою. Тільки і подій що виперлись на ту каменюку, в честь якої все це зветься Підкаменем і в монастир(уже не пам'ятаю як називається). А! Ще були на лицарських боях ввечері - прикольно! Було досить цікаво. А концерт дуже потішив - ТАМ БУВ КОМУ ВНИЗ!!!! На третій пісні всі гопи позабирались, а весь нормальний неформальний натовп приблизився до стану випаду в астрал. Люди, це була НІРВАНА! Колективний катарсис! Я такого задоволення давно вже не отримувала! Вони заспівали всі пісні що мені хотілось почути, як на замовлення - Ліру, Кленовий вогонь і Суботів. Кому Вниз рулять!

На третій день майже нічого не було - ми валялись біля вогнища і пеклись на сонечку. Тільки один момент вищого кайфу - сходили до джерела. Вода там - холоднюща! Поливаєш нею себе і усвідомлюєш що щастя можливе! Від'їхали ми в пів десятої вечора і до Львова приїхали десь біля дванадцятої.

Так, тепер мінуси фесту.

Перше - були проблеми з водою. Двадцять краників з яких працюють три, а потім взагалі ні один не працює. Ну це не діло. Люди спітнілі, липкі, брудні від сидіння на чому попало, а води нема. А до джерела йти далеко. Це було не дуже приємно, хоч і всі ті хто приїхав були уже призвичаєні до всього що тільки може бути)

Друге - людям нічим було зайнятись до концерту. Майстеркласи були, але про них офіційно не повідомлялось. От дізнаєшся собі що там майстерклас, то підеш, а не дізнаєшся - то твої проблеми. Було би дуже файно, якби були якісь програмки, де би було все це вказано.

Третє - людей не забезпечили нормальними дровами. Дрова були - довжелезні гіляки. Але ж більшість фестивальників не возять з собою сокир. А отже доводилось викручуватись найрізноманітнішими способами.

Загалом все було чудово і я дуже задоволена що поїхала. А якщо враховувати що фест проводився вперше, то можна сказати що все було на дуже пристойному рівні) Це було файно, наступного року напевно знову поїду)

---

Підкамінь–2007!!!
Автор: Pidkova44

Мій діагноз - МЕЛОМАНІЯ...

Я вчора повернувся з етнофестивалю «Підкамінь-2007». Зараз сиджу вдома й мене просто переповнюють емоції! Так хочеться розповісти про це все, описати в найменших дрібницях і подробицях, але щось все це описувати на кшталт звіту зовсім не хочеться. Тому як людина нелогічна й ірраціональна, представляю невеличку підбірочку вражень і випадкових яскравих спогадів.

Спочатку – втомливе добирання двома маршрутками, переповненими людьми. Але потім – висадка в мальовничому селі Підкамінь, піша хода з тяжкими манатками по кам`янистій звивистій дорозі до, власне, самого фестивалю.
Ось ми майже прийшли. Територія фесту перед нами. Ми аж повідкривали роти від розмаху й організації. Згадалися іноземні фестивалі, про які дивився по телевізору. Звичайно це не Пжиштанек Вудсток, не Гластонберрі й не Сігет, але в Україні, я певен, аналогів просто немає.

Вразила організація. Величезна кількість смітників, багато біотуалетів; волонтери, план фестивалю, розміщення, наметове містечко, суперовий звук, велика сцена з екраном, культурна програма, забезпечення різними речами (від їжі до сувенірів), різні розваги, змагання, майданчик для дітей, показові виступи реконструкторів; мабуть спеціально для фестивалю проведене освітлення та ще багато іншого.
Просто захопила до найменших фібриків душі атмосфера...

Надзвичайно красива місцевість, велетень-камінь на високому горбі, в далині на ще вищому горбі – ренесансовий монастир Домініканців(правда, в жалюгідному стані), колосальна маса позитивно, по братерськи настроєних неординарних людей, купа народу в у вишиванках або навіть у цілих національних строях. Етнічний, патріотичний дух всюди витав у повітрі.

«Кому вниз». В суботу був їхній півторагодинний виступ. Серед маси людей, які так само, як і я, страшенно закохані в їхню музику й знають напам`ять слова всіх їхніх пісень. Під зоряним небом і майже повним місяцем. Велична скеля-камінь, освітлена прожекторами, на вершині котрої майоріє величезний синьо-жовтий прапор, кам`яні козацькі могили-хрести у її підніжжя… Прекрасна, життєствердна, велична музика, що просто єднається з нами і з цим неймовірно енергетичним і сакральним місцем, де ми всі перебували. Розуміння значимості й завершеності всього, що зі мною відбувається. Колосальне відчуття гордості, належності себе до нащадків тих воїнів, що лежать там, на горі й, вірю, чують, відчувають всіх нас.

Потім була весела безсонна ніч у величезному наметовому містечку, чотирьохгодинний сон обезсиленої від насиченої доби людини, тобто мене, й неділя.

Я став о дев`ятій, купив собі мінеральної води, яка здалась у цей ранок для мене рятівним життєдайним джерелом, й пішов дивитись на монастир. Мої ще спали, тому компанію мені склав лише фотоапарат. Я з сумом дивився на годинник, і розумів, що через годину-дві мені треба їхати. Клята робота, кляті обставини! Мені мало однієї доби! Ми й так приїхали вже на другий день фесту, а тут вже в сьомій вечора в неділю (!!!) треба бути вже в офісі!

Я зібрав речі, ми поснідали, прогулялися територією фестивалю, випили холодного пива і я повалив у село на автобус...

---

Фестиваль
Автор: HeavenCanWait

Вчера приехала с этно - фестиваля «Підкамінь 2007». Вот это была тьма народу! Фестиваль длился три дня, мы приехали двумя машинами в первый день вечером. Въезд на фестиваль был перекрыт нашими доблестными стражами порядка, которым никак не удалось объяснить, что нам не хочется в темноте полчаса тащить на себе палатки, спальники, еду и мегатонны пива. К счастью, мы нашли какой-то объездной путь, совершенно жуткий, чуть без колес не остались, зато подъехали под сам палаточный городок, где еще утром расположилась часть нашей компании. В первый день на концерт мы не ходили, только расставили палатки и налопались шашлыка. У нас было 6 палаток, а вообще сам палаточный городок был гигантских размеров. Рядом с нами где-то в 10-15 палатках тусовались толпы готов и эмо, с другой стороны унсовцы (националисты) со своими красно-черными флагами. Море патриотов с желто-синими флагами. Неподалеку были ребята из Белоруссии. Во второй день воцарилась невероятная жара. Купаться там, к сожалению, было не в чем, был только родник, куда все ходили набирать ледяную воду. Мы полезли в одежде туда купаться, промокли как черти, но были весьма довольны – наше водное «шоу» с мокрыми майками на голое тело собрало нехилую толпу зрителей и любителей эротических фото

Наша компания решила поставить какой-то опознавательный знак возле наших палаток. Но так как флага ни у кого не оказалось, пришлось придумать что-то другое. И придумали. Чуваки вырезали из дерева полутораметровый член и эту красотищу поставили посреди лагеря.

Вечером пошли на концерт послушать. Вообще я не совсем фанатею от фолка, мне ближе другие направления. Но тут порадовала нетривиальная этномузыка и качество звука. Завершала концерт группа «Кому вниз», парни отожгли по полной. Еще раз повторюсь, я не фанат этого стиля, но их этноготика меня зацепила.

Потом было шоу с огнем, несколько парней и девушек крутили-вертели и подбрасывали факелы, в общем, было занимательно. Наступила ночь. Лагерь бодрствовал. Отовсюду доносились песни под гитару: Цой, Нирвана, Плач Еремии, но больше всего конечно повстанческо-патриотические. Часа в 2 половина нашей толпы разбрелась по палаткам. Мы вчетвером сидели возле костра, потом пришли погреться два незнакомых гота. Дальше попытался нарваться какой-то бухой гопник, но все дружно его поставили в игнор, и ему ничего другого не оставалось, как отвалить. Потом готы ушли, а мы пошли к другой толпе человек 20, попели песни у костра.

Потом... Веталь умудрился поскользнуться в грязи и уронить себе на ногу край цистерны с водой. Идти дальше не мог, друзья сбегали за скорой, поехала я с ним в больницу, там сказали, что перелома вроде нет, правда и врач и рентгенолог были изрядно «попраздновавшие». В 6 утра вернулись в палаточный городок, 2 часа поспала. Как домой возвращаться – непонятно, у водителя палец на ноге не то поломан, не то ушиблен, у остальных или прав нет или бодун жуткий. В результате как-то доехали, Веталь еще умудрился с этой ногой по горам полазить. Правда во Львове все равно его в гипс закатали. Вот такие вот занимательные выходные.

---

Пидкаминь и иже с ними
Автор: Gabrielle-Nar

Пидкаминь впечатлил... Хотя развалины монастыря века довели чуть не до слез. Грустно, когда такие роскошные памятники архетиектуры лежат в руинах, а великолепная ренесансная башня со скульптурами на куполе вот-вот готова обвалиться...

Зато сам Камень... Фотоаппарата не было, но все сохранено в голове... Эти пейзажы - поля и леса... чем-то напоминает Пыдгирци (да они и не далеко), но еще более уютно и защищено... Камень-мегалит... Я на него залезла... Метра три по отвесной стене, руки-ноги в микроскомические выемки... Наверху - явный алтарь (языческое капище), причем по форме человеческого тела. И долго находиться на камне нереально. Не только по причине того, что какой-то умный "атеист" решил "пометить территорию"... посреди алтаря. Хм... Слазить было труднее - ориентировалась на комментарии Инги - "ногу влево руку вправо теперь вниз".

А вокруг - давние козацкие захоронения... В общем, растянулся Пидкаминь во времени... на фоне мегалита даже старый монастырь на горе выглядит каким-то поникшим и неуверенным...

Пещера, в которой коровы прятались от солнца... Огромные каменные ступени, портал-врата из плит высотой в двухэтажный дом...

В общем, пидкаминь впечатлил, как и предполагалось. Вынесла оттуда какое-то терпение и спокойствие... И очередную ступень понимания мира.

---

Я его нашла, этот камень!!!
Автор: Gabrielle-Nar

Я его нашла, этот камень!!! Три месяца я искала - кто б мог знать, где это место!!! Я даже не помнила - отдкуда фотографии на моем компе!!! А место просто тянуло к себе!!! И тут - интуиция сработала на ура. Есть сайт украинских достопримечательнсотей абалденный, там все про все! И я наугад ткнула Львовскую область (ну интуиция, что это во львовской!!!) И вижу там село - ПИДКАМИНЬ!!!!!!!! Ага, именно так. Открываю - а мне именно ту церковь и именно тот камень показывают... И там еще языческое капище было на
нем!!! Ха, я так и подумала!! Наши предки такие места не пропускали!!! И камень остался вообще с периода миоцена (хре зна когда, но давно, наверно )) И его намыло ледником уходящим, а вообще он остаток с дна моря, что когда-то плескалось там

Я ТУДА ЕДУ НА ВЫХОДНЫЕ ПОСЛЕ ИГРЫ ИЛИ В НАЧАЛЕ СЕСИИИ, ЭТО В 100 км от Львова, в 40 км от Тернополя!!! Я тут тихо прыгаю от радости!!! Ура моим поисковым способностям!!! А мне еще говорили, что это вообще не на Украине!!! А я верила, что у нас, да еще и була уверена, что на Львовщине!!!

Камни-мегалиты - концентрация памяти места, а еще и исток подземной глубинной энергии, как бы врата, вроде как пирамиды. Только не рукотворные... Мне еще старые мертвые деревья кажутся такими каналами от земли к небу. Только если живое дерево "сознательно", ну, для
собственной выгоды качает и обменивает, то дерево мертвое становится таким себе проводником, открытой дверцей, если уметь, то с его помощью можно всякой фигни намутить.

---

Допис на форумі bo.net.ua
Автор: Faber

Справді, то буде один з найяскравіших спогадів цього літа.

Я, на жаль, не змогла потрапити на "Гуцула Каліпсо", але "Пропала Грамота" і "Кому Вниз" справді підняли настрій і викликали мурашки на шкірі! Аааааа! Захопливо було!

Рада була зустрітися з бонетівцями - я нарахувала 6 знайомих разом з собою. Дякую за наводку на діда Омеляна (моя Дзвінчиха також нічогенько рулить) і за свіже молочко вранці.

Нудьгувати було реально складно - або впиваєшся цілющими рідинами цілий день, або йдеш на екскурсію в монастир, або підкорюєш камінь, або спостерігаєш за боями реконструкторів - короче, час минав дуже швидко і насичено.

Я навіть ельфа там зустріла. Але мені ніхто не повірив.
Супер!!! рада, що це відбулось саме зі мною.

---

Львів - Підкамінь -Львів
Автор: so_82

В 3 години бусом відїжджаємо власне у Підкамінь від кав_ярні Кабінет (до чого ж гарна "ізба-читальня"! у вінниці мабуть ніколи подібних закладів не буде :( ). Перед цим відїжджають ДримбаДаДзига відмовляючись забрати нас у якості фанів.

По приїзду дилема - поставити намета власне у наметовому містечку і страждати від спеки чи запхати його в ліс поруч і ризикувати створенням туалету поруч :) Обираємо друге. Пізніше про це не пожалкуємо, але вигуки на зразок "Б...ь! Обережно!" громадянам прямим курсом пхаючимся до свого намета транзитом через наші будуть мати місце. Зате якже висипаєшся у лісі!!!! 6 годин сну і свіжість на цілий день!

Цього разу вирішили полегшити свою долю і харчуватись у генделиках. Дуже здивувались зрозумівши що у генделиках окрім шашликів нічого майже немає, та й ціни загинали (зранку одна, ввечері вже дорожче. вуйки план перевиконали точно). Після такого-сякого перекусу зрозуміли що на обіцяні майстер-класи годі розраховувати.

Концерт неприємно здивував "віп-зоною". Не зрозуміли хто там мав сидіти і для чого було заважати контакту артистів з публікою? ми зайшли за огорожу, але драйву таки не відчули. Купки танцюючих було б значно краще зібрати разом під самою сценою. Що стосується концертів - Дримба кращий гурт!

День другий. Вивчення місцевості, лицарські бої і споглядання нічного неба з мурів монастирських. Так що скучати й не було коли.

---

Підкамінь
Автор: Litigor

Класний фестик змутили, правда майстер-класи - це був мінус, їх було так мало і такі не цікаві, що крім концертів і забав, не було на що подивитись. Надіюсь Тустань виправить ситуацію. А от монастир - варто було побачити. Одна з призабутиих пам'яток культури та історії, про яку вперто не хочуть дбати політики, як і пор все інше. Він тріщить пошвах, але досі випромінює велич і спокій. Можливо його бережуть душі політв'язнів, які відбували тут своє ув'язнення за сересер.

---

Підкамінь 2007
Автор: lars_vontrier

Оскільки я проїхав на фестиваль по ксіві «Бійцівського клубу» і навіть здер з прессекретаря 15 гривень, то маю щось написати про те дійство, яке називалося Підкамінь-2007. Їхав я туди з тяжкими думками, що провалилася моя поїздка на Гуляй Поле. Я терпіти не можу гнилих очкатих інтєлігєнтіків у вишиванках, які приїздять на фест для того щоб посидіти на карематах і послухати нікчемну музику. Я був на 100% впевнений, що у Підкамені мене чекає саме таке х…е оточення.

Доїхали нормально, але довго. Поки їхав туди - увесь алкоголь, що я його зранку глушив у Львові, встиг вивітриться і почало нудити. Намет кинули в спецом огороженій зоні.

Відразу стало помітно, що фест реально масштабний, хоча в перший день зазвичай людей мало, зате вшивих інтелігентів майже не наблюдалося. Більшість народу були неформалами зі Львову і Тернополя. Панкуюча молодь складала десь 40% всього фесту.

Під вечір стало помітно, що народ уже дійшов до кондиції. Під сценою слемилися по пояс голі панки. Реально наскільки бухого народу я ще не на одному фесті не бачив. Поки я лікував свою нудоту пивком, драйвовий гурт «ДримбаДаДзига» встиг звалити і вийшов якийсь нудний гурт, що мав закривати фест. Панки стройними рядами, підхвативши тих, хто уже спав під сценою, повалили у наметове містечко бухати далі. Чутні вигуки: Петро, відпусти сорочку, курва! Всю ніч народ закидався усим чим можна. По наметовому містечку прямо на стежках лежали люди. Якісь крейзі бігали по периметру з диким реготом і криком «мєня прьот!». Загалом ночі як такої не було взагалі.

Вранці поїли у кахве за 14 гривень (2 борща, второє, два гранчака горілки і томатний сок!!!). Б…., у Космачі за такі гроші можна було взяти якусь срану одну миску гуцульської каші. До вечора нарізалися шмурдила і якраз в акурат до «Пропала Грамота» уже були п’яні. Нечитайло лабав у рясі монаха, очевидно натякав на те, що позаду нього на горі підсвічувався древній монастир-фортеця.

«Кому Вниз» відіграло без особливого запалу. На свою улюблену пісню «Ліра» я якраз пішов с…. і ні фіга її не почув. Зате умудрився провтикати свою компанію, тому терміново почав знайомитися з іншими. Після Андрія Середи почалася дискотека. Через те, що половина фестивалю була з файного міста Тернопіль, а інша половина була вже майже вдупу буха – дискотека вийшла краща за виступи усіх гуртів разом. Особливо жгли під Гадюкіних та ВВ. Пісня «файне місто Тернопіль» була феєрична з жосским слемом під сценою.

Далі почалося щось неймовірне. Ми завісли з тернопільськими панками і глушили горілку, потім я зрозумів, що сижу в компанії байкерів, які травлять бородаті анекдоти і п’ю вже не горілку, а пиво. Ночі знову не було. Я звалився на пів годинки подрихнути і прокинувся знову.

Як завжди у мене буває третій день фестивалю (тобто повернення) був найдрайвовішим. Організатори нас трошки на……..і автобусів на Львів не прислали. До Бродів я дістався з якимись львівянами (ми скинулися по 5 грн і тормознули маршрутку). У Бродах сідаю на електричку з натовпом львівських панків, які вже купили купу водяри. Ми сідаємо прямо в тамбурі, бухаємо і співаємо "я мав 16 років, я вчитися не хтів!". На намагання кондукторши збити з нас гроші за квитки, панки знову цитують Гадюкіних: «…за ті гроші, я можу виграти її, її сестру і братову, і всю родину на селі». Поруч мене сидить буха панкушка, замотана в український прапор, у бейзболці БЮТ на якій написано «Я маЮ розум», тільки перед «маю» ручкою дописано «не». По приїзду до Львова я намагаюся отримати квиток на Київ, а їх ніх…а немає. Кажуть, що здавати будуть після 10-ї вечора. Ми з панками валимо бухати далі. В 10 годин вони мене намагаються транспортувати на вокзал, але я махаю на все рукою і ми валимо до якоїсь мисткині на її майстерню далі гудіти. Всю ніч займаємся всякими неподобствами під музику Сепультури. Вранці за влучним висловом Шнурова ситуацію в майстерні можна назвати: бесдуховность, бескультурье, бл…. Я продовжив свій фестиваль на кілька днів.

На роботі мені пообіцяли вирвати яйця, бо я мав цього дня здавати макет журналу. Але враження від фестивалю просто чудові. Я не міг подумати, що на Західній Україні ще досі так багацько драйвових неформалів. Львівські і тернопільські панки мене просто очарували. Організовано все було просто чудово: біопараші були чистими і навіть (не повірите) з туалетним папером. Наметове містечко було забезпечене дровами і мангалами. Ціни у торговців були дешевими. В монастир організовано водили екскурсії.

Загалом, складалося враження, що організатори врахували усі прорахунки усіх фестивалів за рік. Єдине, що було не дуже гуд – це гурти, що виступали. Пануюча молодь засинала під якихось віртуозів, які грали класичну музику. Якби туди запросити нормальні гурти – то фест би був просто ідеальним.

Амінь!

---

коментар до допису "закриття сезону"
Автор: martuskar

Неймовірна природа, молочко з під корівки, валяння по всьому полі на кариматі, катання на фірі, похід до каменю і монастирю, багато сонця, посмішок і кумедних людей, смачнюча домашня їжа, малювання по пляшці....Я приїхала відпочивша і задоволена.

Мені дуже сподобалось, лише шкода, що разом ми так і не позабавлялись :(.

---

Етно-фестиваль "Підкамінь", Львівська область
Автор: Метелик

А я теж втсигла побувати на фесті, хоч 25 зранку вже поїхала - але нічого!!! Звичайно більша кількість народу приїхала послухати Кому вниз, Гуцулів наших Чернівецьких (кажу тільки про більшість)! Сподіваюся всі залишилися задоволеними Але я бувала на багатьох фестивалях і скажу відкрито що фест у Підкамені досить слабенький (але це моя думка з першого дня) - і все не стосується тільки музики!!!!!!!!!!!!!

Люди!!!!!!!!!!!! Всі хто був у Підкамені на фесті - ну як це може бути що на ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ головним прапором фесту був МОСКАЛЬСЬКИЙ - саме так, адже на єдиній повітряній кулі що була ніби родзинкою фестивалю був величезний прапор Росії!!!! Як це так!!! Ми з подругою невитримали і пішли питати - там сидів у кошику такий собі вусатий дядечко з дітьми який нам відповів, що ніби яку кулю дали безкоштовно таку і надули - і йому далеко всеодно, що там намальовано! А ми кажемо так краще було б без кулі взагалі в такий День для України - а мені на це малий, що сидів у кошику відповідає: "А Україна все одно тупа"!!!!!!!!! От то було жахливо!!!! Не побачили також ще людей яких би це обурювало - були такі?????

Відгукніться!!!!

Але Підкамінь на мене справив надзвичайне враження - місце проведення фестивалю дуже вдале!!!! Сам Камінь на горі, стародавні могили, нажаль вже занедбаний, але чудовий домініканський монастир, чудові краєвиди - краса, варто поїхати просто так, щоб побачити

---

Етно-фестиваль "Підкамінь", Львівська область
Автор: Медуза горгона

фест файний. багато бачила - цей на рівні. особливо організація. все продумано до деталей. гарна місцевість. захоплювало дух від природньої краси. безперечно забагато колективів а ля "дует районного будинку культури даша і маша пупкіни".

дарма порізали програму скоротивши до 4 виконавців щодня (мова про виконавців а не про пупкіних)проте хто хотів - знаходив чим зайнятись - мастеркласи, лицарі, козаки, велотури, екскурсії.

особлива дяка що не дерли грошей. єдине за що платили - паркінг. місце на намет, вхід на концерти - фрі. дивна підбірка гуртів - та вцілому концертна програма пристойна. гудаки лишень не дотягували на хедлайнерів. вцілому враження дуже позитивні.

---

Підкамінь 2007
Автор: жабка

Враження? Ну... КРУТОООООООООО!!! Думаю, що Іра, Оля, Ксюха, Іван, О ВЕЛИКИЙ АНДРІЙ, Марічка (по-моєму, назвала всіх) зі мною погодяться і дружньо скажуть, що фест був СУПЕРОВИМ. Я права?

---

Жвіт
Автор: юрійзавадський

Був на Підкамені-2007.
Сподобалось, бо:
1) багато місця
2) поки шо небагато люду
3) добрий жвук
4) є шло зісти, є шо віпити
5) безкоштовно з автом і без
6) нацспрямоване товариство
7) препречудова місцевість
8) мало міліції, але й та дуже толерантна

Не сподобалось, бо:
1) не годен пити
2) нема пристойної водойми
3) трохи гопоти, але далисьмо си раду
4) г....н Василь не давав спати, дихаючи перегаром в прочинене вікно авта